06.09.2021
Віртуальний бібліографічний огляд «Все про євроатлантичну інтеграцію»
07.02.20
Уряд схвалив Річну національну програму Україна-НАТО на 2020 рік
15.12.19
Заява Верховної Ради України "Щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України - набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору"
15.10.19
Україна-НАТО на перезавантаженні
09.09.19
Новини в сфері євроатлантичної інтеграції
Кабінет міністрів України ліквідував урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та ряд департаментів.
Натомість уряд вирішив "утворити у структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України в межах граничної чисельності працівників Секретаріату Директорат взаємодії з Верховною Радою України, Департамент забезпечення документообігу, Управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Прем’єр-міністра України та ввести посаду Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю з утворенням його апарату".
30.05.2019 р.
Євроінтеграція
Євроінтеграція є головним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, а подальша розбудова та поглиблення взаємовідносин між Україною та ЄС здійснюється на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції.
Основними стратегічними документами для досягнення цих цілей є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони та Порядок денний асоціації Україна – ЄС.
Безвізовий режим: міфи та реальність
Наближення законодавства України до права ЄС
Співробітництво з Радою Європи
Фінансова підтримка та технічна допомога
25.04.2019 р.
Порошенко підписав указ про європейську та євроатлантичну інтеграцію України
https://www.radiosvoboda.org/a/news-nato-es/29893603.html
15.02.2019
Чи хочуть українці, щоб Україна стала членом Євросоюзу і НАТО – опитування.
https://ukrainian.voanews.com/a/vstup-do-nato-opytuvannia/4779129.html
12.02.2019
Співпраця й допомога НАТО сприяє євроатлантичній інтеграції України – Столтенберґ
Зусилля, які робить НАТО щодо України, сприяє її інтеграції до євроатлантичного простору. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ напередодні зустрічі міністрів оборони країн Північноатлантичного союзу в Брюсселі 13-14 лютого.
«Ми багато працюємо з Україною і я закликаю держави-союзниці посилювати цю співпрацю, бо частково ми здійснюємо це в рамках НАТО, а частково – на двосторонньому рівні. Це робиться для того, щоб допомогти Україні йти в бік євроатлантичної інтеграції та для модернізації її Збройних сил та задля реформ, включно із боротьбою із корупцією», – заявив генсек Альянсу, коментуючи внесення змін до Конституції та обрання Україною стратегічної мети приєднання до НАТО і ЄС.
Столтенберґ нагадує, що Україна є для НАТО «особливо цінним партнером», якому політично-військовий блок надає дуже різноманітну підтримку.«Ми маємо для неї різні трастові фонди й програми, ми допомагаємо модернізувати українські оборонні й безпекові установи. Ми допомагаємо тренінгами, розбодовою потужностей, зокрема в сфері військово-морських сил», – пояснив керівник НАТО.
7 лютогоВерховна Рада ухвалила законопроектпро закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі й НАТО. Президент України Петро Порошенко заявив, що закон, який вносить в Конституцію правки стосовно євроатлантичного курсу країни, він підпише наступного тижня.
01.12.18.
Глава держави: Ми завжди твердо відчували підтримку світового українства євроатлантичної інтеграції України (https://www.president.gov.ua)
Завдяки перемозі Революції Гідності Україна зробила вирішальний крок до свого майбутнього. Українці зробили свідомий цивілізаційний вибір і воля всього українського народу – європейська і євроатлантична інтеграція нашої держави. Про це сказав Президент Петро Порошенко під час виступу на ХІ Світовому конгресі українців 25 листопада 2018 року.
«Високопосадовці ЄС, лідери країн-партнерів і союзників не раз наголошували, що за ці чотири роки Україна наблизилася до Євросоюзу більше, ніж за попередні двадцять три. Що реформ за чотири роки зроблено більше, ніж за попередні 23 роки. Хочу наголосити, що ми й далі будемо рішуче йти своїм шляхом – а це шлях до Європейського Союзу, це шлях до НАТО», - сказав Петро Порошенко. «Від імені українського народу, я як Президент України хочу подякувати Світовому конгресу українців за підтримку процесу набуття чинності Угодою про асоціацію і прийняття рішення про отримання Україною безвізу. В питаннях, що стосуються європейської інтеграції, ми завжди твердо відчували підтримку світового українства – потужної сили, чий голос завжди чутно на інтересів України у всьому світі», - підкреслив Глава держави.
Він нагадав, що Верховна Рада на цьому тижні конституційною більшістю схвалила у першому читанні проект змін до Конституції, який був внесений Президентом, схвалений більшістю голосів Конституційним судом. Президент підкреслив, що цими змінами в Основному законі закріплюється напрямок руху України в ЄС і НАТО.
Петро Порошенко подякував Верховній Раді за цей важливий крок у процесі нашої європейської інтеграції. «Ми маємо подякувати кожному з 311 депутатів, які зобов’язали гілки української влади, всіх посадових осіб працювати для того, щоб забезпечити те, у що так само як в Угоду про асоціацію чи в безвіз багато хто не вірив, повноцінне членство в ЄвропейськомуСоюзіі НАТО», - зазначив він.
«Фіксуючи це зобов’язання, ми безумовно розуміємо складність завдання. Але ми вже точно, разом з вами повірили у власні сили. Ми точно переконані у підтримці наших партнерів, за що ми їм дякуємо. Я особисто брав участь у Брюсельському саміті НАТО. Всі глави держав та урядів Альянсу, які брали слово, твердо і переконливо закликали надати перспективу членства і для України і для Грузії. Вони підтвердили рішення, ухвалене ще у 2008 році в Бухаресті: двері Альянсу для України відчинені», - зазначив Президент.
Глава держави особливо підкреслив, що це той високий рівень підтримки і нам важливо його зберегти, і «спільними зусиллями не допустити розмиття його тими, хто звик оглядатися на позицію Москви».
«Ще раз наголошую: ми йдемо своїм шляхом. Наш шлях – геть від Москви. Україна ніколи більше не буде колонією російської імперії. Так писав колись Микола Хвильовий: наш шлях – до Європи, до розбудови європейської вільної процвітаючої України», - зауважив він.
При цьому Петро Порошенко зазначив, в боротьбі за незалежність України сформувалася і зміцніла нова армія – патріотична, добре підготовлена, оснащена зброєю і умінням достатнім, щоб стримати російську агресію. «Вона вже входить до числа найкращих армій Європи, переходить на стандарти НАТО, набуває досвіду і вміння перемагати. ЗСУ отримують озброєння від наших партнерів і хочу подякувати всім, хто допомагав Україні і допомагає зараз Україні. Ця допомога надзвичайно необхідна. Допомагає добитися рішень США та інших урядів, про таку важливу підтримку»,- наголосив він.
Голова Світового конгресу українців Євген Чолій, в свою чергу, наголосив, що під час Революції Гідності українці зробили свій вибір і визначили європейський напрямок розвитку держави. «Цей вибір привів до того, що протягом останніх п’яти років Україна активно реформується, модернізується, українізується, поборює корупцію, розбудовує економіку та стає знаним гравцем на міжнародній арені», - сказав він.
Євген Чолій підкреслив, що протягом цих років СКУ робив усе можливе для підписання і ратифікації Угоди про асоціацію Україна–ЄС та надання безвізового режиму для українців. «Попереду нові важливі завдання, щоб Україна стала повноправним членом Європейського Союзу, а також одержала ПДЧ і відтак членство в НАТО», - зазначив він.
Голова Світового конгресу українців запевнив, що українська діаспора і далі буде невід’ємною частиною українського народу і продовжуватиме допомагати у розбудові української державності.
Євген Чолій також зауважив, що завершує свою десятирічну каденцію головування у Світовому конгресі українців та подякував за всебічну співпрацю українській владі на чолі з Президентом Петром Порошенком.
15.11.2018 р.
В Україні стартували інформаційні кампанії на тему європейської та євроатлантичної інтеграції
Вступ до НАТО підтримує 40% українців, проти - 36%
Вступ до НАТО підтримує 40% населення в Україні, тоді як 36% виступає проти. Такі дані дослідження оприлюднила прес-служба Соціологічної групи Рейтинг.
При цьому дослідники додали, що прозахідний вектор користується вищим рівнем підтримки серед мешканців центрально-західних регіонів, більш молодших та заможніших респондентів. В той же час, за останні два роки рівень підтримки вступу України як до ЄС, так і до НАТО дещо знизився. Так, зокрема, у вересні минулого року вступ до Північноатлантичного альянсу підтримували 45%, а на початку 2016 року прихильників цього курсу в Україні було 47%.
Наведені дані були отримані в результаті спільного опитування КМІС, Центру Разумкова та Соціологічної групи Рейтинг протягом 19 жовтня – 2 листопада 2018 року. Під час соціологічного дослідження були опитані 10 000 респондентів в усіх областях України (без врахування населення АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей). Вибірка репрезентативна для населення України віком від 18 років за такими показниками як стать, вік, тип поселення та регіон проживання. Статистична похибка вибірки не перевищує 1,0%.
В Держдепі США зазначили, якщо Україна виявить бажання і буде виконувати всізобов'язання для вступу в НАТО, Вашингтон ніяким чином не буде робити перешкод для цього.
За словами голови МЗС України Павла Клімкіна, Україні так чи інакше необхідно буде знайтиспільну мову з Угорщиноюна етапі вступу до ЄС і НАТО, інакше державу заблокують.
Директор департаменту загальноєвропейського співробітництва МЗС Росії Андрій Келін вважає, щовступ України і Грузії до НАТОстворить військові і економічні проблеми для Росії. За його словами, в якості відповіді Росії доведеться вибудовувати "оборонний пояс" поблизу Сочі. (https://www.unn.com.ua)
25.09.2018. р.
ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
5 вересня 2018 р.
Глобальна стратегія ЄС: Місце, роль і внесок України
13 червня 2018 р.
В Осло пройшли двосторонні консультації з європейської інтеграції
В Осло відбулися експертні консультації в рамках двостороннього українсько-норвезького діалогу з питань європейської інтеграції
11-12 червня 2018 року в м. Осло відбулися експертні консультації в рамках двостороннього українсько-норвезького діалогу з питань європейської інтеграції. З української сторони в діалозі взяли участь Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Стефанішина Ольга, а також представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції та Адміністрації Президента України.
Консультації охопили питання виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, досвіду співпраці Норвегії з ЄС у рамках Європейської економічної зони, двостороннього спрощення митних процедур та приєднання України до Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року, а також приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Окремо увагу було приділено питанню юстиції та внутрішніх справ. Виконуючи План дій з візової лібералізації, Україна вже досягла значного рівня адаптації законодавства до вимог Шенгенських acquis тому вивчення досвіду участі Норвегії в Шенгенському просторі дасть змогу продовжити роботу України у цій сфері та впритул наблизитись до простору свободи, безпеки та юстиції ЄС.
Нагадаємо, що минулого року під час візиту до Королівства Норвегія Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе було запроваджено двосторонній діалог із питань європейської інтеграції. Його метою є обмін знань про те, як країни Європейської економічної зони, які не є членами ЄС, беруть участь та сприяють європейській інтеграції. Передбачено, що двосторонній діалог має зосереджуватися, як на всеосяжних питаннях політики, так і більш конкретних питаннях у відповідних секторах, діяльність у яких провадиться з метою адаптації до правил та законодавства ЄС.
18 травня 2018 р.
Україна запустила єдиний інтернет-портал з євроінтеграції На якому зібрана вся офіційна інформація про євроінтеграцію України
Україна запустила Євроінтеграційний інтернет-портал – он-лайн платформу, де зібрана актуальна та корисна інформація про євроінтеграційні процеси в Україні, що має 9 розділів, містить актуальні євроінтеграційні новини та щотижневі «Євроінтеграційні дайджести», йдеться у повідомленні на сайті Кабінету міністрів.
Як зазначається, на ресурсі міститься вичерпна інформація щодо реформування країни завдяки імплементації Угоди про асоціацію та тій технічній допомозі, яку Україна отримує від Європейського Союзу.
«Незалежно від політичної кон’юнктури цей веб-портал є і буде частиною урядової комунікації європейської інтеграції України. Це саме той ресурс, завдяки якому кожен охочий зможе отримати інформацію про величезну євроінтеграційну роботу, пророблену за останні роки, про ціну та переваги імплементації Угоди про асоціацію, результати низки євроінтеграційних реформ», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час презентації ресурсу.
За словами Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, невдовзі з’явиться версія сайту англійською мовою, яка міститиме зручну базу всього законодавства у сфері європейської інтеграції України.
«Це також корисний робочий інструмент для фахівців у сфері євроінтеграції, адже на сайті публікуватиметься вся нормативно-правова та законодавча база, спрямована на імплементацію Угоди про асоціацію», – поясніла вона.
Водночас, за словами ключового експерта з питань комунікації проекту Association4U Людмили Косар, поштовхом до розробки порталу стало бажання зібрати на одному ресурсі інформацію стосовно Угоди про асоціацію та процес просування євроінтеграційних реформ.
Євроінтеграційний портал – eu-ua.org розроблений коштом ЄС в межах Проекту ЄС Association4U («Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС») за підтримки Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України та Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – у рамках реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та відповідного Плану заходів на виконання Стратегії
14 березня 2018
Президент: Ми маємо наполегливо працювати для того, щоб Україна змінилася відповідно до стандартів НАТО
Президент Петро Порошенко на зустрічі з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу зазначив, що Українська держава щоденно має позитивні зрушення та досягнення у впровадженні реформ як з точки зору економіки, або енергетики, так і з точки зору безпеки.
«На сайті НАТО Україна перейшла в іншу категорію – перейшла в перелік країн-аспірантів. Я прийняв рішення спрямувати листа до Генерального секретаря НАТО, базуючись на своїх домовленостях. І на сьогоднішній день Україна включена в перелік країн-аспірантів», - зазначив Президент.
«І далі ми маємо наполегливо працювати для того, щоб Україна змінилася відповідно до стандартів НАТО. Цьому значною мірою буде сприяти проект Закону про національну безпеку, зареєстрований в Парламенті, який був схвалений і розроблений у тісній співпраці із нашими партнерами по НАТО», - підкреслив Петро Порошенко.
Президент наголосив, що це також має пряме і безпосереднє відношення до інвестиційного клімату. «Тому, що посилюється парламентський контроль за сектором оборони і безпеки. І збільшується рівень довіри до України, як до надійного партнера НАТО», - зазначив він.
Прес-служба Президента України
05.02.2018
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ І РОЗВИТКУ НАТО
Організація Північноатлантичного договору (HATO - North Atlantic Treaty Association), яку також називають Північноатлантичним альянсом, була заснована 4 квітня 1949 року. Її засновниками стали дванадцять країн:
- дві північноамериканські країни - США, Канада;
- три країни Західної Європи - Франція, Італія, Великобританія;
- три країни Бенілюксу - Бельгія, Нідерланди, Люксембург;
- три країни Північної Європи - Норвегія, Ісландія, Данія;
- одна країна Південної Європи - Португалія.
Договір підписали у Вашингтоні, через це його часто називають Вашингтонським договором. Він передбачав взаємний захист і колективну безпеку. Колективна оборона залишається головним завданням Альянсу Договір безстроковий. Це був перший союз післявоєнного часу. Приводом для його створення стала холодна війна, розмах якої весь час збільшувався. Оскільки західноєвропейські країни почували себе надто слабкими для індивідуального захисту, вони в 1947 році почали створювати структуру для співробітництва в захисті. В березні 1948 року п'ять країн - Бельгія, Франція, Люксембург, Нідерланди і Великобританія підписали Брюссельський договір. Він і став основою для НАТО роком пізніше.
Емблема НАТО була затверджена у жовтні 1953 року. Коло символізує єдність та співпрацю, компас - спільний шлях до миру, який обрали для себе країни-члени:
НАТО - це міжурядова організація, у якій усі держави-члени повною мірою зберігають суверенність і незалежність. На сучасному етапі зусилля Альянсу спрямовані, передусім, на підтримку міжнародного миру й безпеки, протидію новим викликам і загрозам, гарантування стабільності й добробуту її країн-членів. НАТО є втіленням життєво важливих партнерських відносин між Європою і Північною Америкою. Це - міст через Атлантику.
Альянс ніколи, навіть у роки "холодної війни", не використовував військову силу ані проти третіх країн, ані, тим більше, проти своїх держав-членів. Зобов'язавши Північну Америку захищати оборону Західної Європи, Альянс довів, що будь-яке намагання політичного та військового тиску на Західну Європу приречене на поразку. Водночас у такий спосіб було гарантовано, що політика окремих країн у галузі оборони поступово стане більш гармонійною та взаємозалежною.
Роль НАТО як політичного та військового союзу полягала у забезпеченні колективної, оборони від будь-якого можливого прояву агресії та підтриманні безпечного середовища для розвитку демократії та економічного зростання.
У 1949 р. у Вашингтоні було заплановано п'ять головних вимог, яких мусила дотримуватися кожна країна - член НАТО:
- ринкові відносини;
- достатньо сильні демократичні інститути;
- обов'язковий цивільний контроль над сферою безпеки й оборони;
- відсутність територіальних претензій і конфліктних ситуацій з країнами - сусідами;
- забезпечення прав людини як головний лейтмотив цього об'єднання.
Отже, Альянс заснований на принципах демократії, індивідуальної свободи і верховенства права.
Від часу утворення НА ТО Альянс приймав нових членів п'ять разів: в 1952, 1955, 1982, 1999 та 2004 роках. Перший раунд розширення відбувся 1952 року, коли до Альянсу вступили Греція і Туреччина. Це дало можливість поширити зону безпеки і стабільності на Південно-Східну Європу. Три роки по тому, 1955 року, п'ятнадцятим членом НАТО стала Федеративна Республіка Німеччини.
Іспанія стала шістнадцятим членом НАТО, коли вступила до Альянсу в 1982 році. Після возз'єднання Німеччини 1990 р. цілісна Німеччина, включно з територією колишньої Німецької Демократичної Республіки, стала членом НАТО.
Завдяки членству в Альянсі країни Західної Європи та Північної Америки не лише спільно забезпечували власну оборону, але й спромоглися досягти небаченого рівня стабільності. Фактично, безпеку, яку гарантувало НАТО, можна назвати "киснем процвітання'', який створив основу економічного співробітництва та подальшої інтеграції країн. Адже НАТО створювався не тільки як військова організація, а й з метою політичного, економічного і соціального зв'язку між країнами Альянсу. А на початку 90-х рр. Альянс сприяв припиненню холодної війни та усуненню ліній розподілу на європейському континенті.
Падіння Берлінського муру і розпуск Варшавського пакту після закінчення холодної війни відкрили можливість подальшого розширення НАТО. Нові демократичні держави Центральної та Східної Європи прагнули вступу до НАТО з метою інтеграції до євроатлантичних інституцій і гарантування своєї безпеки. З розпадом Варшавського договору в 1991 р. НАТО разом з іншими організаціями, такими як Організація з безпеки і співробітництва в Європі, планує політику з меншою загрозою континентальній безпеці.
1995 року Альянс оприлюднив результати проведеного Дослідження про розширення НАТО, в якому було розглянуто переваги прийняття нових членів і шляхи їх приєднання до Альянсу. За висновками Дослідження, закінчення холодної війни створило унікальну можливість розбудови надійнішої системи безпеки в євроатлантичному регіоні, а розширення НАТО сприяло б зміцненню стабільності і безпеки для всіх.
Чеську Республіку, Угорщину і Польщу запросили розпочати переговори про вступ на Мадридському саміті Альянсу 1997 року, а 12 березня 1999 року ці країни стали першими колишніми членами Варшавського пакту, які вступили до НАТО. Кількість членів організації була доведена до дев'ятнадцяти.
Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину та Словенію запросили розпочати переговори про вступ на Празькому саміті Альянсу 2002 року, а 29 березня 2004 року ці країни офіційно стали членами НАТО. Це був п'ятий, наймаштабніший раунд розширення в історії Альянсу. Під час спеціальної церемонії у Вашингтоні прем'єр-міністри сімох нових країн вручили свої інструменти про приєднання держсекретареві США, оскільки оригінал Північноатлантичного договору зберігається у США.
Таким чином, наразі 26 держав Європи та Північної - Америки є членами НАТО. Вони мають понад 860 млн. населення. Сукупний внутрішній валовий продукт цих країн становить близько 43 % від світового внутрішнього валового продукту. Вісім з десяти найрозвинутіших держав світу є членами НАТО.
Отже, до НАТО вступили три пострадянські країни - Латвія, Литва, Естонія, колишні соціалістичні - Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія. Всі вони, крім Угорщини, слов'янські. Членами НАТО стали православні країни - Румунія і Болгарія, ще раніше - Греція.
Діяльність НАТО зосереджена на таких основних напрямках:
· здійснення миротворчих операцій з метою врегулювання конфліктів та забезпечення пост-конфліктного будівництва;
· боротьба з міжнародним тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення, нелегальним обігом наркотичних речовин, торгівлею людьми, незаконним відмиванням грошей;
· впровадження міжнародних освітніх та наукових програм;
· надання гуманітарної допомоги країнам, постраждалим від стихійних лих та техногенних катастроф;
· сприяння демократичному розвитку країн, забезпеченню дотримання основоположних прав людини, боротьбі з корупцією, ефективному функціонуванню механізмів державного управління.
https://www.youtube.com/watch?v=ZpU8ZRPMang
29.08.2017 р.
Україна і Європейський Союз
Європейський Союз є політичним, економічним і культурним об'єднанням з ознаками конфедерації, до якого входять 28 європейських держав з населенням понад 507млн. людей.
Представництво Європейської Комісії в Україні було відкрито в центрі Києва у вересні 1993 року. Внаслідок політики розширення, ЄС отримав спільні кордони з Україною 1 травня 2004 року, коли до союзу приєдналися десять країн, у тому числі Польща, Угорщина, Словаччина. Наразі спільна протяжність кордонів України та ЄС становить 1390,742 км.
Протягом багатьох років правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Україна співпрацює з ЄС в рамках проекту «Східне партнерство», одним із завдань котрого є підготовка до вступу України до Європейського Союзу.
В листопаді 2013 року на саміті у Вільнюсі очікувалось підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак, 9 листопада в Росії відбулася таємна зустріч президентів Януковича і Путіна, зміст якої залишається невідомим. Після цього українська влада різко змінила риторику і 21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Внаслідок цього, по всій Україні розпочались масові акції протесту, відомий як Євромайдан. Він продовжувався три місяці, перетік у революцію та загальну нестабільність, пов'язану з агресією Росії і призвів до зміни украïнськоï влади, анексії Криму та АТО, яка продовжується і по сьогодні.
Ключовими подіями стали підписання політичної частини Угоди 21 березня 2014р., а 27 червня 2014р.— економічної (тобто вже повністю) Угоди про Асоціацію(ратифіковано 2017року).
18 грудня 2015 Європейська комісія підтвердила готовність України до безвізового режиму з ЄС. Навесні 2017 року Європейський Союз завершив усі процедури для запровадження безвізового режиму для України. Опівночі на 11 червня громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країни ЄС та деяких окремих членів Шенгенської зони.
Отримання статусу повноцінного члена ЄС є стратегічною метою України.
01.09.2017 р.
ДЕНЬ ЗНАНЬ В ЗАКЛАДІ
Перше вересня – урочистий день не тільки для школярів, а й дорослих членів кожної родини. Новий 2017/2018 навчальний рік у закладі розпочався з урочистостей, присвячених Дню знань. Це свято завжди відрізняється яскравістю вражень і переживань, нових надій і несподіваних зустрічей. Воно є особистим і, водночас, загальним, оскільки об’єднує учнів, учителів, батьків.
Для першокласників 1 вересня – дуже хвилююча подія, а Перший урок – це перший урок в їхньому житті. Перед ними відкриваються двері країни знань, нових досягнень, цікавих справ та власних талантів!
Враховуючи євроінтеграційний курс України, Перший урок в усіх класах спецшколи-інтернату був проведений за темою «Україна на карті Європи».
Лекцію на тему «Україна: європейський вибір» була проведена для батьків та педколективу на загальношкільних батьківських зборах вчителем історії Кучінка В.П.
12.09.2017 р.
Україна: європейський вибір.
Євроінтеграція – цивілізаційний вибір України, одна з ключових вимог Революції гідності. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України вона посідає особливе місце.
Виступаючи на XVII саміті Україна – ЄС, який відбувся у Києві 27 квітня 2015 р., Президент України П. Порошенко наголосив, що перспектива членства у ЄС є стратегічним орієнтиром українських прагнень до перетворення і ключовою метою, заради якої проводяться реформи. Уперше Україна брала участь у саміті в статусі держави, яка уклала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.
Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку.
Політичні переваги інтеграції України у ЄС пов’язані зі створенням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. Зближення з ЄС є гарантією, а виконання його вимог – інструментом розбудови демократичних інституцій в Україні. Крім того, членство у ЄС відкриє шлях до колективних структур спільної безпеки Євросоюзу, забезпечить ефективнішу координацію дій з європейськими державами у сфері контролю за експортом і нерозповсюдження зброї масового знищення, дасть змогу активізувати співробітництво в боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом тощо.
