ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ШКОЛИ
ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ НА ЗАКАРПАТТІ

Мукачівська спеціальна школа І-ІІІ ступенів розпочала свою історію ще з 1923 року. Заснована вона була за ініціативою лікаря-офтальмолога доктора Ф. Л. Фронтака. На той час це було вкрай необхідним тому, що на Закарпатті проживало багато сліпих дітей, які ніде не виховувались і не навчались. З цією метою був придбаний маєток в м. Мукачеві по вул. Шугарут, 76. Він складався з трьох будинків і саду. Перші сліпі діти з'явилися у закладі 1 вересня 1923 року, їх було всього 8. Першим директором Мукачівської школи-інтернату для сліпих дітей був В. П. Гоменюк, який пропрацював до 1928 р.
З 1928 по 1932 рр. директором школи стає В. В. Довгун. В цей період кількість дітей вже зросла до 30 учнів. Поступово, з роками, кількість дітей незначно збільшувалась.
У 1932 році директором школи стає досвідчений тифлопедагог Штіліхо Шандор, який вперше почав пошук та перепис сліпих дітей на Закарпатті і тоді кількість дітей почала значно зростати. З 1935 року школу очолює Юричко Мальвіна Василівна, яка попрацювала до 1938 року, а потім знов директором школи стає Штіліхо Шандор.
В той час школа знаходилась на державному утриманні Чехословаччини. Директор та вчителі рахувалися державними службовцями, а обслуговуючий персонал інтерната, до якого входили: вихователі-наглядачі, медсестра, прибиральниці, повар – працівниками дитячого приюту. Вихователі не мали педагогічної освіти. Школа працювала за програмою масової так званої ,,Народної школи” – восьмирічки. Дітей приймали в школу з 6 років. До 8 років вони проходили адаптацію і отримували необхідні навички для подальшого навчання. Учні перебували в школі до 15-річного віку. Уроки викладалися українською мовою, був урок чеської мови, а також гуртки музики, співів, ліпки, діяв дитячий хор. В неділю учні йшли до церкви. За утримання в школі батьки платили. Ті сім’ї, які мали так зване ,,Свідоцтво бідності” звільнялися від плати.
23 квітня 1939 році, директор школи Штіліхо Шандор створює ,,Товариство підтримки сліпих Закарпаття”. На базі товариства облаштували одну щіткарську майстерню, де проходила професійна підготовка учнів школи-інтернату. На той час дана школа рахувалась єдиною організацією з підприємством в Закарпатті.
В часи угорської окупації 1940 р. всіх учнів віком до 15 років без відома і згоди батьків було переведено в м. Будапешт (Угорщина), де вони навчались в школі для сліпих дітей. З ними поїхала досвідчений педагог М. Ріхтер, яка працювала з дітьми в Будапешті до 1945 р. Там діти вивчали угорську мову.
З 1945 року директором школи знову стає Юричко-Головей Мальвіна Василівна. Штіліхо Шандор невідомо за яких обставин був заарештований і відправлений в Сибір. Постановою Народної Ради Закарпатської України в цьому ж році приміщення школи-інтернату розташовується в м. Мукачево по вулиці Леніна, 80 і підпорядковується Закарпатському обласному відділу народної освіти. Умови проживання в школі були дуже важкими. Приміщення не відповідали вимогам і нормам, вони були не пристосовані до навчання та проживання: їдальня слугувала одночасно актовим та спортивним залом; класні та спальні приміщення були дуже тісні, темні та холодні.
В період з 1947 по 1959 рр. школу очолювали – Росоха, Андрашко, Гашпар, Гарагонич.
З 1959 року очолив колектив Бігарі В. С., якому місто та колектив завдячує побудовою нової трьохповерхової школи в м. Мукачеві по вул. Димитрова, 4. В 1962 році в школі вже працювало 24 педагога, з них: 4 з середньою педагогічною освітою, 2 – з середньою загальною, 4 – з незакінченою вищою освітою, 4 – з вищою спеціальною освітою (дефектологічною), 10 – з вищою педагогічною освітою. Школа па вул. Леніна, 80 проіснувала до 1970 року.Тривалий час учні могли перебувати в школі до 16 років, після чого більшість із них навчались у вечірній школі і працювали на спеціальних підприємствах. Однак чимало учнів змогли продовжити навчання і згодом отримати вищу освіту.
В грудні 1970 року школа переходить в нове побудоване приміщення по вулиці Димитрова, 4, де вона знаходиться й по теперішній час.
З 22 лютого 1978 року по 15 вересня 1999 року школу очолив Гужвай Тиберій Миколайович при якому школа отримала новий імпульс розвитку: було відкрито гімназичний клас, діяли гуртки, дослідні майстерні.
З 1999 року і по теперішній час заклад очолює Сенько Іван Васильович.
Перехід в нову школу позначився на подальшому житті учнів. В дітей з’явилися всі необхідні умови для навчання та проживання: світлі та пристосовані класні та спальні приміщення, навчальні кабінети, спортивний та актовий зали, медичні кабінети, бібліотека, їдальня, майстерні швейної та столярної справи. Цей єдиний в області заклад приймає дітей з вадами зору. Заклад є навчально-виховним, компенсаторно-реабілітаційним та корекційно-розвиваючим. Школа розрахована на 150 учнівських місць віком від 6 до 17 років. В школі діють кабінети: фізики та хімії, в якому установлено інтерактивну дошку з комп’ютерним забезпеченням; кабінет історії та правознавства, обладнаний телевізійно-електроно-збільшувальною та звукопідсилюючою системою; кабінет української мови та літератури оснащений комп’ютером та збільшуючими приладами для читання; два кабінети математики та інформатики, які обладнані сучасними комп’ютерами, в одному з них встановлено програму «Virgo» (спеціальна програма для незрячих), а також діють кабінети біології, географії, іноземної мови, музики, обслуговуючої праці та столярна майстерня. Для корекції вад в розвиткові діють: кабінет корекції та СПО; кабінет розвитку мовлення, який обладнаний комп’ютерною лінгафонною системою за програмою «Видима мова»; кабінет лікувальної фізкультури; медичні кабінети, які обладнанні сучасною медичною апаратурою, лікарем-офтальмологом спецшколи проводиться лікування учнів використовуючи лазар-стимулятори; кабінет практичного психолога. У шкільній бібліотеці знаходяться книги для сліпих та слабозорих дітей, збільшувальні прилади для читання, диски для прослуховування художніх творів, читаюча машина «Книголюб» комп’ютер підключений до мережі інтернет. В 2010 році відкрито сучасно обладнаний закритий басейн.
Навчально-виховний процес забезпечують 44 педагогічні працівники з відповідною педагогічною освітою, багато з них мають другу вищу освіту - дефектологічну. У кожного педагога свій досвід, особливий педагогічний стиль, свої здобутки, кінцевим результатом яких є успішне закінчення учнями школи і продовження подальшого навчання, здобуття професії. Однією з форм виховної роботи школи є шкільне учнівське самоврядування, яке допомагає учням усвідомити свою причетність і відповідальність за вирішення проблем, що виносяться на засідання учнівського самоврядування. За роботу по шкільному самоврядуванню школа-інтернат в 2003 році стала призером конкурсу Міністерства освіти і науки України як нова система самоврядування інтернатного закладу. В школі проходять різноманітні конкурси, вікторини, діють гуртки: «Кераміка», «Фітодизайн», інструментальний гурток та гурток художньої самодіяльності, танцювальний, вокальний, секція легкої атлетики. Вихованці беруть активну участь у міських, обласних конкурсах художньої самодіяльності «Повір у себе», беруть участь у різноманітних виставках дитячої творчості для дітей з особливими потребами, де неодноразово займають призові місця. Малюнки учнів брали участь у всесвітній виставці у Греції. В 2008-2009 році команда учнів спецшколи стала призером України в змаганнях по голболу, легкій атлетиці, армреслінгу. Девізом навчального закладу є: « Школа живе, школа працює, школа шукає».

«Заклад отримав статус «СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ» в 2021 році».

Кiлькiсть переглядiв: 1907